Поради батькам

Гімназія
імені Пантелеймона Куліша м. Борзни

Это текст. Нажмите, чтобы отредактировать и добавить что-нибудь интересное.

Три прості та ефективні інструменти

для подолання хронічного синдрому втоми від війни

Є різні стадії виникнення стресу під час війни. Австрійський військовий нейропсихолог Томас Вебер стверджує, що українці вже пережили перші дві стадії: сильного переляку та стадію страху смерті. Мільйони українців зараз страждають від хронічного синдрому втоми від війни.

🔸 Синдром втоми від війни - стан нервової системи, який переважно настає після третьої доби воєнних дій. Нервова система не може нормально функціонувати через сильні емоційні реакції та відсутність звичайної рутини.

🔸 Симптоми: важкість дихання, головний та м'язовий біль, який не вдається зняти знеболювальними. Люди знаходяться в стані постійної втоми та виснаженості. Це зовсім не те, що депресія чи вигорання.

🔸 Найбільше від цього синдрому страждають мирні люди, які знаходяться в бомбосховищах, підвалах, на станціях метро або ізольовані у своєму домі. Ті, хто зараз, не можуть покинути місце свого перебування, виїхати, які через бомбардування змушені переживати досвід війни в замкнутому просторі.

➡️ Як бути в такій ситуації? Три прості та ефективні інструменти

І. Глибоке та повільне дихання. Вдихаємо носом, видихаємо ротом. Робимо коротку паузу між вдихом та видихом. Видих має бути довшим, аніж вдих. Уявляємо, що надуваємо повітряну кульку, і видихаємо довго та повільно ротом. Одного вдиху та видиху недостатньо. Мінімум 3 хвилини.

ІІ. Пити воду маленькими ковтками, аби активувати рефлекс ковтання. Це дуже важливий рефлекс, пов'язаний з нормалізацією роботи блукаючого нерва. Між ковтками робимо глибокий вдих та видих. Мінімум 25 ковтків води. Стараємось затримувати воду в роті. Якщо немає води, особливо дітям, рекомендовано смоктати великий палець замість води.

ІІІ. «Африканські танці». Встаємо, згадуємо картинки з документальних фільмів про африканські племена, які танцюють навколо вогнища та почергово вдавлюємо ноги в землю, згинаючи в коліні. Це не має бути красиво. Можна навіть не підіймати стопи, а просто переносити вагу тіла з однієї ноги на іншу. Мінімум 1 хвилину.

🔸Зробіть ці три вправи вашими новими ритуалами, хай це буде тим режимом, який зараз доступний вам в сховищі чи вдома. Ці практики варто повторювати перед сном та після пробудження, вони приносять заспокоєння.

Дорогі батьки!

Щоб трохи зняти напругу дітей та відволікти їх, ви можете скористатися цими чудовими ресурсами:

365 казок на ніч (сучасні аудіоказки для дітей)

https://www.youtube.com/playlist?list=PLn2E1hd_mGr7q_YD54a1RBjMDBpzj4eau

Казочки та цікаві історії для дітей (класичні та сучасні казки, начитка)

https://www.youtube.com/channel/UCok9X9ZeNg1EXaHVuP6iE-Q

Дитячі книжки в електронному форматі від видавництва “Ранок” (три папки для віку 3+, 6+, 9+)

https://drive.google.com/drive/folders/1z7NN25HdiR9LVySXtO2WyxtQ4jPuptcH?usp=sharing

Практичні рекомендації для батьків

Як допомогти дитині після травматичної події

У даний час ми переживаємо безліч травматичних подій. На дитину впливають і ті події, в яких вона не брала безпосередньої участі. Так, наприклад, перегляд телевізійного репортажу з місця окупованих територій може чинити тяжке, гнітюче враження та викликати посттравматичні симптоми. Діти можуть відчувати власну незахищеність та безпорадність. Наслідки такого впливу включають страх, нічні кошмари, регресивну поведінку або часті прояви агресії.

Реакція дитини на травматичну подію залежить від цілого ряду факторів: вік, характер, ступінь тяжкості та близькості до дитини травматичної події, а також рівень підтримки членів сім'ї та друзів. Саме підтримка від батьків під час та після травми є основним фактором її успішного подолання. Більшість дітей приходить до тями після травматичної події без професійної допомоги психологів, лише завдяки підтримці близьких. Тому дуже важливо, щоб ви уважно стежили за проявом у дитини будь-яких симптомів пригніченості та стресу, завжди були поруч у цей скрутний час.

Нижче наведено ряд практичних рекомендацій, які допоможуть вам та вашій дитині впоратися з кризовою ситуацією.

Слідкуйте за своєю реакцією на те, що сталося – Діти виробляють власну модель поведінки, спостерігаючи за дорослими, які відіграють важливу роль у їхньому житті (батьки, вчителі). Тому намагайтеся зберігати спокій і вселяти його дитині, наскільки це можливо.
Приділяйте дитині більше уваги – Чуйність та увага з вашого боку дозволять дитині висловити свої думки та відчути власну захищеність, особливо у важких ситуаціях. Якщо дитина хоче поговорити з вами про свої почуття, заохочуйте її до розмови. Виявіть розуміння того, що вона вам скаже, і поясніть, що такі почуття, як страх, гнів і вина, є цілком нормальною реакцією на "ненормальні" події.
Розмовляйте з дитиною зрозумілою їй мовою – Будь-яка інформація має бути розказана дитині відповідно до її віку та рівня розвитку. Надлишок відомостей може заплутати маленьких дітей та викликати в них нові страхи та почуття незахищеності. З іншого боку, додаткова інформація допоможе дитині правильно зрозуміти, що насправді відбувається. Важливо заохочувати дитину до розмови, але якщо вона цього не хоче, не наполягайте. У жодному разі не слід повідомляти дитині різні необґрунтовані чутки та неправильну інформацію про події.
Обмежте доступ дитини до засобів масової інформації – Намагайтеся убезпечити дитину від перегляду фотографій та прямих репортажів з місця трагічних подій. Це особливо важливо для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Подібні перегляди є причиною нічних жахів або важких думок у дітей.
Намагайтеся підтримувати звичайний порядок життя, переконайте дитину в тому, що вона у повній безпеці – Поговоріть з нею про те, як слід уникати травматичних чи стресових ситуацій у майбутньому. Це зміцнить відчуття безпеки та можливості керувати своїм життям.
Уважно стежте за проявом будь-яких ознак стресу – Якщо дитина грає в ігри, які знову і знову відтворюють подію, що відбулася, або скаржиться на "страшні сни", ні в якому разі не слід цього пропускати. Подібні моделі поведінки нормальні відразу після травми, і допомагають дитині впоратися з нею. Однак, якщо через місяць вони не зникли, а лише посилилися, варто звернутися за професійною допомогою.
Будьте особливо уважні і чутливі до підлітків, які демонструють симптоми стресу – Якщо підлітки говорять або думають про самогубство, погано їдять або погано сплять, демонструють спалахи гніву, цього в жодному разі не можна пропустити. Подібні симптоми потребують професійного втручання, оскільки самі вони не проходять.
Не забувайте про власний душевний стан – Оскільки ви є головним джерелом допомоги та підтримки дитини, ви повинні дбати про себе. Спілкуйтеся з сім'єю та друзями, діліться своїми почуттями та переживаннями.

Домашнє насильство

Щороку в Україні фіксується понад 100 тисяч випадків насильства в родинах. Фізичне і психологічне насильство є найбільш розповсюдженими видами, на нього припадає 95% випадків. Щороку майже 7 тисяч дітей страждає від насильства в сім’ї.

На захисті сім’ї від насильства стоїть Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Згідно з юридичним визначенням цього офіційного правового документу, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність), що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

В українському суспільстві побутує стереотип: насильство, жорстоке поводження, недбале ставлення до жінок, дітей – це проблеми виключно кризових або погано матеріально забезпечених сімей, однак з цією проблемою стикаються люди незалежно від рівня доходів, освіти або соціального стану.

Форми домашнього насильства:

- фізичне (заподіяння тілесних ушкоджень, незаконне позбавлення волі, мордування, залишення в небезпеці, ненадання допомоги, заподіяння смерті);

- сексуальне (будь-які діяння сексуального характеру, вчинені без згоди особи);

- психологічне (словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, що спричиняють невпевненість, нездатність захистити себе, шкоду психічному здоров’ю);

- економічне (умисне позбавлення житла, їжі, одягу, коштів чи документів, перешкоджання в отриманні лікування, заборона працювати, примушування до праці, заборона навчатися).

Хто несе відповідальність за домашнє насильство?

Кривдник з числа таких осіб:

- подружжя;

- особи, які проживають (проживали) спільно однією сім’єю;

- їх родичі;

- опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі;

- колишнє подружжя;

- наречені;

- особи, які мають спільних дітей.

Що робити у разі домашнього насильства?

Жертви домашніх тиранів не завжди знають як можуть захистити свої права. Людина, яка стала жертвою домашнього насильства, має право отримати підтримку держави та захистити себе, звернувшись до Нацполіції, органів влади, соцзахисту, суду.

У разі домашнього насильства одразу викликати поліцію – 102!
Звернутися на «гарячу лінію» - 116-123 (цілодобово та безкоштовно в межах України). Якщо ви стали свідком насильства стосовно дитини – негайно повідомте про це службу у справах дітей – 2-14-32!

Найнебезпечніший співучасник домашнього насильства – мовчання! #CтопНасильство Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено нові механізми захисту від домашнього насильства:

Терміновий заборонний припис

Підстава: ініціатива поліції або заява постраждалої особи.

Передбачає для кривдника:

- зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;
- заборону на вхід та перебування у місці проживання постраждалої особи;
- заборону в будь- який спосіб контактувати із постраждалою особою.

За невиконання припису - штраф, громадські роботи або адміністративний арешт.

Термін дії припису - до 10 діб.

Обмежувальний припис

Підстава: заява потерпілої особи або її представника, батьків, родичів, органу опіки та піклування.

Рішення про застосування обмежувального припису приймає суд не пізніше 72 годин.

Передбачає для кривдника:
- заборону перебувати у місці спільного проживання (перебування);
- усунення перешкод у користування майном потерпілою особою;
- обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
- заборону наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місця відвідування постраждалої особи;
- заборону особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, переслідувати її, спілкуватися з нею;
- заборону вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою.

Термін застосування - до 6 місяців.

Де і як отримати допомогу?
Постраждалим від домашнього насильства гарантується правовий захист, правові послуги призначеного адвоката (юриста) оплачує держава.

Контакти центрів: www.legalaid.gov.ua/ua/local-centres

- психологічна підтримка та соціальні послуги (консультування, кризове та екстрене втручання, соціальний супровід, посередництво тощо) у центрах соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, мобільних бригадах соціально-психологічної допомоги

Контакти центрів: http://www.msp.gov.ua/news/14911.html
Контакти мобільних бригад: http://www.msp.gov.ua/news/14910.html

- тимчасовий притулок у центрі соціально-психологічної допомоги, кризовому центрі або притулку для жертв домашнього насильства.

Контакти центрів: http://www.msp.gov.ua/news/14909.html

Потрапити до такого закладу можна, звернувшись до місцевої державної адміністрації або міської ради.

Діти правлять світом або виховання в неправильному напрямку

Більшість сучасних дітей виховується в атмосфері вседозволеності та нескінченних розваг. Чому сьогодні спостерігається збільшення числа дошкільників і школярів зі зниженою здатністю до навчання? Тому, що розвиток дітей здійснюється в неправильному напрямку.

Сучасні діти не вміють вчитися, не вміють чекати й насилу переносять нудьгу. Спостерігається зниження соціальної, емоційної та академічної активності у сучасних дітей і водночас – різке збільшення числа дітей зі зниженою здатністю до навчання та іншими порушеннями.

Як ми знаємо, наш мозок піддатливий. Завдяки навколишньому середовищу ми можемо зробити наш мозок «сильнішим» або «слабкішим». Однак попри всі наші найкращі спонукання, ми, на жаль, розвиваємо мозок наших дітей в невірному напрямку.

Як виховувати та розвивати дитину так, щоб вона була успішною в різних сферах?

1. Не бійтеся встановлювати рамки

Діти потребують їх, щоб вирости щасливими та здоровими.
Складіть розклад прийому їжі, часу сну і часу для гаджетів.
Думайте про те, що добре для дітей, а не про те, чого вони хочуть або не хочуть. Пізніше вони скажуть вам спасибі за це.
Виховання – важка робота. Ви повинні бути креативним, щоб змусити їх робити те, що добре для них, хоча більшу частину часу це буде повна протилежність тому, чого їм хочеться.
Дітям потрібні сніданок і поживна їжа. Їм необхідно гуляти на вулиці та лягати спати вчасно, щоб на наступний день прийти в школу готовими вчитися.
Перетворіть те, що їм не подобається робити, у веселощі, в емоційно-стимулюючу гру.

2. Обмежте доступ до гаджетів і відновите емоційну близькість з дітьми

Подаруйте їм квіти, посміхніться, полоскочіть їх, покладіть записку в рюкзак або під подушку, здивуйте, витягнувши на обід зі школи, танцюйте разом, плазуйте разом, бийтеся на подушках.
Влаштовуйте сімейні вечері, грайте в настільні ігри, вирушайте на прогулянки (на велосипедах, з ліхтариком ввечері і т.п.).

3. Навчіть їх чекати!

Нудьгувати – нормально, це перший крок до творчості.
Поступово збільшуйте час очікування між «я хочу» і «я отримую».
Намагайтеся не використовувати гаджети в машині, кафе, за обіднім столом і навчіть дітей чекати, розмовляючи або граючи.
Обмежте постійні перекуси.

4. Навчіть свою дитину виконувати монотонну роботу з раннього віку, оскільки це основа для майбутньої працездатності

Складати одяг, прибирати іграшки, вішати одяг, розпаковувати продукти, заправляти ліжко.
Будьте креативними. Зробіть ці обов’язки веселими, щоб мозок асоціював їх з чимось позитивним.

5. Навчіть їх соціальних навичок

Навчіть ділитися, вміти програвати та вигравати, хвалити інших, говорити «спасибі» і «будь ласка».

Виходячи з мого досвіду, можу сказати, що діти змінюються в той момент, коли батьки змінюють свої підходи до виховання. Допоможіть своїм дітям досягти успіху в житті шляхом навчання і тренування їхнього мозку, поки не стало пізно.

Автор: Прудей Вікторія

Проникливий короткометражний мульфільм про роль батька у сім'ї

Шановні батьки!

Небезпека в інтернеті більша, ніж здається. Діти можуть не розуміти наслідків своїх дій, можуть вважати розвагою те, що призводить до катастрофічних наслідків. Поговоріть зі своїми дітьми про небезпеку онлайн! Нагадайте дітям про важливі правила користування інтернетом і соціальними мережами.

Розмова про школу. Альтернативні питання дитині

Пігулковий флешмоб

БЕЗПЕКА ДИТИНИ В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ. НЕБЕЗПЕЧНІ КВЕСТИ

Основні правила успішного батьківства

Дитина отримала низьку оцінку: як реагувати

Батькам про адаптацію 5 класників

Особливості адапатації першокласників